Що в імені тобі моєму: навіщо депутати вирішили скасувати по батькові

0

У чому краса нашого часу, так в найрізноманітніших громадських ініціативах, кожен день нових. Свята переносимо, кроїмо календар. Час і правда революційний, а значить і цікавий.

Ось недавно в першому читанні Верховною Радою був прийнятий законопроект про скасування по батькові. Автори проекту вважають, що по батькові в наших з вами ПІБ - це радянський пережиток, який треба викорінювати. Живуть ж люди в різних країнах без «по батюшці», чим ми гірші? Спробуємо розібратися в питанні більш детально.

Хто кому син

У давнину по батькові так чи інакше присутне у всіх розвинених народів. Але при цьому далеко не у всіх людей. Звичайні селяни або бідні городяни у різних народів часто не мали ані по батькові, ані родових прізвищ.

Втім, це залежить від регіону та історичного періоду. У давньогрецьких полісах найчастіше батькові у городянина було, але згадувалося тільки в офіційних документах. Так, наприклад, повне ім'я відомого оратора Демосфена звучало як «Демосфенес Демосфенус Пеаніеус», де перше - особисте ім'я, друге - по батькові, а третє - вказівка ​​на приналежність до родової громади. По-нашому він був, в цілому, Демосфеном Демосфеновичем.

У євреїв та арабів по батькові також були майже завжди і збереглися донині. Якщо ви бачите в повному імені араба приставку «ібн», а у єврея - «бен» або «бар», то десь там поруч і по батькові. Наприклад, ім'я нинішнього короля Саудівської Аравії Салмана ібн Абдул-Азіза Аль Сауда можна розшифрувати як «Салман, син Абдул-Азіза з династії Аль Саудів».

При цьому, у багатьох народів, як у нас, по батькові поступово ставали прізвищами. Наприклад, наш Іван Іванович Петренко має як приватне по батькові «Іванович», так і патронімічне прізвище «Петренко», що натякає, що десь серед його предків був Петро. Точно так же у багатьох євреїв приставка «бен» ставала частиною прізвища, і передавалася далі з покоління в покоління без змін.

Скандинавська та іберійська практика

Жителі скандинавський країн довгі століття прізвищ не мали. До самого початку ХХ століття. Поступово норвежці, шведи і данці європеїзувалися, хоча велика частина їх прізвищ утворені саме від патронімів.

А ось в Ісландії громадянам досі заборонено мати прізвища згідно із законом. Замість прізвищ у них саме по батькові, тобто приставки до імен змінюються кожне покоління. Ларс, син Еріка, за документами буде іменуватися Ларсом Еріксоном. А ось його син, наприклад, Бьорн буде вже Ларссоном. Дівчаткам дають аналогічну приставку «-доттір». Так, співачка Бьорк Гудмундсдоттир, фактично, просто Бьорк, дочка Гудмунда. Саме слово Björk з ісландського, до речі, перекладається просто - «берізка».

Ісландці і в даний момент проявляють велику завзятість в цьому питанні. У той час, як шведи скасували батькові в 1966 році, вони продовжують зберігати традиції іменування дітей, і від своїх паронімів найближчим часом навряд чи відмовляться.

І іноді, вже рідко, правда, зустрічається і більш довга конструкція, коли враховане не тільки ім'я батька, а й діда. Наприклад, Свен Тоурссон Бьярнарсонар - це Свен, син Тоурна, сина Бьярні. Красиво, чи не так?

Аналогічна практика, до речі, існує у іспаномовних народів. Але так все ще складніше. Іберійське ім'я часто складається відразу з двох прізвищ - по матері і по батькові. «Материнська» частина прізвища в побуті часто опускається. Так, знаменитого революціонера Че Гевару звали Ернесто Гевара де ла Серна, тому що його батька звали Ернесто Гевара Лінч, а мати - Селія де ла Серна.

При цьому в іберійському імені бувають і випадки, коли в довге іспанське іменування людини включається особисте ім'я діда. Особливо, якщо цей дід був якоюсь відомою особистістю або дворянином. Діти такої людині можуть в ряді випадків це «легендарне» ім'я не наслідувати. А спробувати прославитися самостійно.

Іванович або не Іванович?

Що ж робити Україні? Відверто кажучи, ніякого особливо сенсу скасування батькові не несе. Сучасні ПІБ в різних народів складалися століттями. І відмовляються від них досить рідко, приклад шведів в даному випадку швидше виняток. Навіть такі розвинені в гуманітарному відношенні люди, як ісландці, не поспішають підігнати свої імена під загальний середньоєвропейський стандарт. Не відмовляються від по батькові греки і болгари, незважаючи на членство в ЄС.

Не зовсім зрозуміло, що в такому випадку робити кримським татарам, у яких свої правила наречення дітей, та патроніми у них існують. Та й чим так вже заважають по батькові українцям слов'янського походження, теж абсолютно незрозуміло.

Колись на початку ХХ століття стався кумедний випадок, коли автори однієї солідної і шанованої французької енциклопедії написали наступне в статті про Івана Грозного:

«Іван IV - цар Росії, прозваний «Васильовичем» за свою жорстокість ...»

Так ось у нас Васильовичами називають все-таки не за жорстокість, а просто за традицією. І не зрозуміло, навіщо цю традицію ламати.

Непросте життя перших далекобійників
0
19:01 13.12.17
Облога Києва ханом Батиєм у 1240 році
0
19:11 06.12.17
Маніпулювати думкою виборців - таку схему вигадали задля того, аби якось вплинути на зростаючу популярність співака
0
14:02 06.12.17
Правоохоронці трималися осторонь, натовп намагався пробратися ближче
0
15:07 05.12.17
Розгульна Ямська, бандерша Камбала і "думські жінки"
0
19:05 04.12.17
Поки фейкові "царьки" з'ясовують стосунки і погрожують один одному, від цього у першу чергу страждають тисячі невинних людей
0
21:38 30.11.17
Їм так не вистачає домашнього затишку та любові. А незабаром держава підкине нові випробовування
0
19:37 21.11.17
Придивимось до нового флагману від Samsung
0
16:20 21.11.17
Народжений у серці козацтва, він як ніхто знав, що таке берегти свої землі. І зараз його слова звучать, як пророцтво
0
17:35 19.11.17
Непроста ситуація навколо церковних та світських святкових дат
0
14:05 19.11.17