На лівому березі ріки Верки, навпроти села Мужієва, що на Закарпатті, стоїть курган, що в народі отримав назву Курган Красуні.

Це місце відоме завдяки неймовірній українській легенді про прекрасну дівчину та лицаря.

Так у берегівського жупана Андрія Добоша була дочка на ім’я Ілка. Про красу дівчини ходили чутки аж за гори за моря. І називали її Ілкою Прекрасною. Пишався батько своєю дочкою-красунею. Розповідає портал Kazkar.

Багато парубків намагалися завоювати її серце. Та особливо упадали коло Ілки молодий і добрий Валентин і дикий, пристрасний Нялаб, володар названого його ім'ям замка.

Популярні новини зараз
Пенсіонерам дадуть знижку на продукти 20%: що потрібно взяти в магазин Якщо на гривню більше – субсидію не отримаєте. Який дохід повинен бути для пільги Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну Які електроприлади "тягнуть" найбільше - зараз це дуже важливо знати
Показати ще

Батько звичайно волів, щоб дівчина обрала заможного Нялаба. Та серце красуні обрало Валентина. І щоб Добош не робив, дівчина на відріз відмовлялася вийти заміж за багатія.

Тут батько вирішив, суперечка буде розв'язана на герці. Хто переможе, той і візьме Ілку. Він потай сподівався, що переможцем буде Нялаб, про якого слава йшла як про непереможного на полі бою.

І ось зійшлися два супротивники — Валентин і Нялаб. Обидва знали, що битимуться не тільки за лицарську славу, а й за руку і серце коханої.

Вершники зіткнулися зі страшенною силою. Та виявилося, що міць в них однакова. Як лицарі не старалися не могли побороти один одного. І почалася вперта боротьба.

Тріщали щити під ударами мечів і списів, іржали коні. Вершники знову й знову розходились, щоб іще з більшою силою і завзяттям вдарити на суперника.

Довго билися, але раптом, коли ніхто не чекав, Валентин блискавично скористався необережністю Нялаба й скинув його з коня.

Нялаб виявився переможений. Народ радів, що гордого Нялаба нарешті здолали. А Ілка була щаслива, що її коханий Валентин зміг здобути їх кохання.

Отак красуня Ілка стала з повним правом дружиною Валентина. Але ображений Нялаб не не хотів миритися з невдачею.

Ні! Ні! Клянуся небом і пеклом, що Ілка буде моєю!

З того часу Наляб зі славетного лицаря перетворився на розбійника. Знайшов собі спільника — свого сусіда Канкова, володаря Виноградівського замка. І почали лиходії наводили жах на весь край. Лишли вони після себе лише сльози кров, пожежі й плач.

Чутки про те, що робив Нялаб зі своїм спільником Канковим, дійшли до самого Будина. Король наказав покарати розбійників і оголосив народне рушення.

За наказом і Валентин з'явився до війська, яке збиралося під Береговим. Дізнавшись, що Валентин вже поїхав до війська, яке збиралося проти нього, Нялаб вирішив діяти.

Зграя, щоб відволікти увагу, підпалила в іншому кінці села хату. Люди побігли туди гасити пожежу.

Скориставшись з колотнечі, яку вчинив у селі, Нялаб увірвався в палац Валентина і, схопивши непритомну від страху Ілку, помчав до свого замку.

Та неочікувано, перш ніж він встиг переправитись через Верку, з'явився вершник. Це був Валентин, який помітив над селом густий дим від пожежі й, занепокоєний, чимдуж помчав додому.

Почалася дика гонитва. Проте кінь Нялаба під подвійною вагою почав здавати.

Підступний розбійник зрозумів, що своєї мети він не досяг і пекельна думка промайнула у нього в голові: якщо Ілка не буде його, то не буде нічия! І проштрикнув красуню гострим кинджалом.

Кинув бездиханне тіло Ілки на землю, а сам стрибнув з конем у Верку, щоб переплисти на другий берег. Але кінь, заплутавшись в очереті, загинув разом із своїм вершником.

Поховали красуню Ілку на березі річки Верки, на тому місці, де вбивця скинув її з сідла.

Ховали її урочисто й всенародне. Прийшло і військо, яке зібралося було, щоб покарати Нялаба. Кожний воїн набрав у шолом свій землі й висипав на могилу Ілки, яка жорстоко поплатилася за свою красу. Так виріс на очах у людей курган Красуні.

Нагадаємо, ким були справжні характерники.

Як повідомляв портал "Знай.uа", козаки – це окреме і неповторне явище не тільки в українській історії, а навіть у світовій. Ніде у світі не було такого поняття як СІЧ.

Також "Знай.uа" писав, як українки створювали історію козацької Січі.