Таррар – ймовірно, один з найбільших ненажер в історії людства, який жив у XVIII столітті у Франції. За непомірний апетит його навіть виставили за двері батьківського дому, і з того часу життя Таррара проходило у вічних думках про їжу і спробах її добути.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа своє коротке життя француз встиг побувати бродячим артистом і військовим шпигуном. А через свій патологічний голод він поїдав усе, що тільки міг: камені, кішок, змій, людські трупи і, можливо, навіть дітей.
У 17 років юнак міг з'їсти кількість їжі, рівний своїй вазі, а важив він всього 50 кг. Він був не високим і досить худорлявим. Таррар ні на грам не гладшав, чим ставив у глухий кут усіх лікарів, які його обстежували.
Однак, підвищена любов до жування нагородила його потужними щелепами і широким ротом з дуже тонкими губами, а також гнилими зубами.
Пізніше він став виступати на публіці, вражаючи людей своєю здатністю з'їсти все, що завгодно.
Таррар поїдав живих тварин, камені, пробки від пляшок і, не жуючи, заковтував яблука. Незабаром він став дуже відомий і перебрався до Парижу.
Після щільного прийому їжі живіт у нього роздувався, як величезнаповітряна куля. А якщо він довго не їв, живіт здувається і висів навколо талії некрасивими складками.
В це складно повірити, але ненажерливому хлопцеві довелося відслужити. Служба у французькій армії під час війни Першої коаліції була важка для будь-якого пересічного. Але Таррару доводилося гірше всіх.
Ненажера був постійно голодний і погоджувався виконувати чужу роботу, лише б йому віддали пайку.
Таррар слабшав з кожним днем, поки його, геть виснаженого, не відвезли у військовий госпіталь при місті Сульц.
Доктора призначили незвичному пацієнтові посилене харчування. Але Таррар все одно продовжував поїдати відходи і все, що попадеться йому на очі. Одного разу він проник в аптеку госпіталю і з'їв все що зберігалися там припарки. Тоді доктора Курвиль і Жорж Дідьє вирішили дослідити настільки дивну патологію і почали проводити на Таррарі експерименти.
Лікарі перевіряли межі ненажери. Таррар зміг вмістити в себе величезну трапезу на 15 чоловік.
Він проковтнув 2 пирога з м'ясом, з'їв 2 величезні тарілки розтопленого свинячого сала і запив усе це 18 літрами молока. Потім Таррар тут же заснув.
Найстрашнішим експериментом було, коли Таррару принесли кішку. Той з'їв нещасну тварину цілком, випивши її кров. Правда, після цього ненажеру знудило шкурою. На щастя, більше так медики не експериментували.
Загалом, Курвиль і Жорж Дідьє були вельми здивовані патологічним апетитом свого пацієнта і тим, що він був постійно голодний.
Одного разу, коли Таррар перебував у госпіталі пропав однорічна дитина. Зрозуміло, тут же запідозрили Таррара. З'їв він немовля чи ні, з'ясувати так і не вдалося.
Ненажера помер у 26 років. Природно, багато лікарів мріяли роздобути його труп, щоб розкрити загадку його нескінченного обжерливості.
Однак, ця задача була неймовірно складною. Адже труп Таррара смердів так, що лікарі падали безтями. Коли ж його все-таки відкрили, то побачили, що всі його нутрощі плавали в гної, а шлунок суцільно покривали виразки. Але дізнатися, чому хлопець так багато їв медики не змогли.
Сучасні лікарі припускають, що Таррар страждав від гіпертиреозу — розлади щитовидної залози. При гіпертиреозі у пацієнтів відзначається підвищений метаболізм і затяжні напади діареї, а також підвищена пітливість.
Нагадаємо, як людство одомашнило дикого кабана.
Як повідомляв портал "Знай.uа", вчені з'ясували, що стародавні майя найбільше цінували сіль.
Також "Знай.uа" писав, звичайному обіду вікінгів заздрила вся Європа.
