Біографія Тараса Григоровича Шевченка в загальних рисах відома нам ще зі школи. Як народився і виріс, як починав малювати, був викуплений з кріпацтва. Ну і так далі. Але портрет многогранної особистості завжди неповний. Сьогодні, в день народження поета, спробуємо додати деякі маловідомі факти.

Тарас Шевченко та Айра Олдрідж



Портрет американського актора Айри Олдріджа – одна з маловідомих робіт Шевченка. У 1858 році Олдрідж був на гастролях у Санкт-Петербурзі, де і відбулося їх знайомство. Згідно спогадів знайомої Шевченка Катерини Юнге, Тарас та Айра швидко знайшли спільну мову та багато спілкувались. «Приходив Олдрідж, кімната закривалася на ключ, і бог їх знає, про що вони там говорили», - писала вона.

Це і не дивно, адже Шевченко був кріпаком і на власному досвіді знав, що таке пригнічення та неволя. А Олдрідж був американським чорношкірим, який майже все життя прожив серед законного рабства на свавілля. Шевченко бачив, як руйнують та забороняють українську культуру. Олдрідж бачив, як расисти руйнують його театр. Ці двоє не могли не потоваришувати.



До речі, є ще одна картина, яка служить свідченням цих подій. Окрім портрета пера самого Шевченка, існує робота французького художника Луї Пікара. Автор ніяк не підписав свою картину, але нам з вами зовсім не важко здогадатись, хто на ній зображений.

Пияцтво

Шевченка прийнято вважати пияком. Загалом, ми пробачаємо поету цю згубну звичку, але мало хто сумнівається у її існуванні. Але не все так просто.



Основним доказом алкоголізму Тараса Григоровича служить фраза з листа Тургенєва до Герцена, написана після смерті поета: «Скажи два слова у "Колоколі" про смерть Шевченка. Бідняк заморив себе непомірним вживанням горілки».

Втім, є і інші свідчення. Микола Костомаров у своїх спогадах писав, що пив Шевченко чимало, але тільки тому, що дуже майже не п’янів. Міг випити десяток склянок чаю з додаванням рому і піти собі майже тверезим. Костомаров пише, що лише один раз бачив поета дійсно п’яним.

А коли Шевченко служив у Ново-Петровському укріпленні, про нього згадували, як про просту людину, яка могла випити і навіть лягти спати в гостях, але не як про закінченого алкоголіка. Над звичкою Шевченка лягати спати не вдома одного разу пожартували його друзі. Коли Тарас Григорович добряче прийняв на грудь і заснув, його поклали на двері та носили по вулиці. На питання перехожих жартівники відповідали: «Шевченка хоронимо».



Втім, біда була ще й у тому, що Шевченко в якийсь момент став популярним. І було багато охочих з ним випити. У 1859 році, наприклад, його взяли в повноцінний алкогольний полон священик Троїцької церкви отець Єфим та купець Балабуха. Пили вони в поетом півночі, а коли Шевченко висловив бажання поспати на березі Дніпра, щоб трохи протверезіти, отець Єфим не випустив його з дому. Лише на ранок приїхав його друг Іван Сошенко та звільнив з полону.

Не забувайте про редактора

За майже кожним талановитим поетом чи письменником стоїть не менш талановитий редактор, який і робить з творів довершені діаманти. Був такий «товариш по зброї» і у Шевченка, звали його Євген Гребінка.

Популярні новини зараз
Одні поїдуть, інші не доживуть: як зміниться Україна у найближчі 15 років Життя стане солодшим без цукру: в Україні супермаркети оновили ціни на сіль, майонез та кетчуп Розписуватися буде не потрібно: коли повістка вважатиметься врученою Як в інших країнах звикли підтирати попу і чому на нас дивляться, як на дурнів: вся справа в культурі
Показати ще



По-перше, Гребінка займався виданнями поета, тобто вирішував, які вірші до них включати і в якій послідовності. Це особливо помітно по «Кобзарю», де є бездоганна внутрішня логіка і гармонія.

По-друге, редактор постійно підсовував Шевченку книжки на початку його творчого шляху, що неабияк вплинуло на світогляд поета. З подачі Гребінки Шевченко ознайомився з творами Котляревського, Квітки-Основ’яненка та інших українських та зарубіжних майстрів слова.



Тому у день народження Тараса Григоровича варто згадати і одного з його вчителів.

Всесвітня слава

Пам’ятають Тараса Шевченка не лише в Україні. Наприклад, пам’ятники його стоять по всьому світу, від Південної Америки до Китаю. Існує думка, що за кількістю монументів Шевченко відстає лише від Ісуса Христа. Колись відставав і від Владимира Леніна, зараз обійшов його. На території України знаходиться 1256 пам’ятників поету. И ще півтори сотні розмістились в інших 35 країнах.



164 населені пункти в Україні носять ім’я Шевченка. У Казахстані існує Порт-Шевченка. Крім того, на його честь названа морська затока в Аральському морі, селища в Адигеї та Башкортостані.

А у 1975 році на честь Тараса Шевченка був названий кратер на Меркурії діаметром 137 км. А це вже космічна слава.