Алоїс Альцгеймер - німецький психіатр і невролог. Відомий своїм вивченням проблем пов'язаних з алкоголізмом, наркотичною та іншими залежностями.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяАвтор відомої статті "Дофамінове зцілення". Як відомо, найбільше його досягнення, це вивчення сенільної деменції.
До прориву 1906 року, всі хвороби пов'язані з проявом деменції відносили до одного діагнозу - старече недоумство. Через особливості прояву хвороби, ще в стародавньому Римі та Греції, ставили діагноз "стареча деменція".
Відзначимо, що ні докладної симптоматики, ні причин виникнення до двадцятого століття не виділялося взагалі. Надалі це призвело до розвитку хвороби, і лікарі не могли визначити, що саме їм потрібно лікувати. Неможливість до постановки правильного діагнозу, і методи, які застосовувалися в доісторичній медицині часто приводили до фізичних пошкоджень мозку, виникнення інших психічних захворювань.
Так, препарати які застосовувалися для лікування старечої деменції, могли руйнувати нейронну структуру, що викликало складні розлади подібні до шизофренії, або навіть смертельного результату.
Так, в 1904 році, відомий психіатр Алоїз Альцгеймер приступив до фундаментального дослідження гістологічних та гістопатологічних патологій сірої речовини. Разом з Емілем Крепеліним, в ході досліджень, знайшли основну причину виникнення Старечої деменції.
Пізніше в 1906 році, Алоїз Альцгеймер вперше представив громадськості свій діагноз який грунтувався на продуктивній симптоматиці, а також особливості розвитку головного мозку своєї пацієнтки А.Детер. Для того щоб виділити Хвороба Альцгеймера серед інших патологій кори головного мозку, Альцгеймер був змушений отримати безліч паперів для проведення спеціальних "аморальних" дослідів, в тому числі і можливість взяти пункцію кори головного мозку Августини Детер.
На жаль повністю вивчити хворобу так і не вдалося, так як в 1906 році Детер померла через рецидив пов'язаного з крововиливом в кору головного мозку. Надалі користуючись симптоматикою Альцгеймера, дослідники, провели ряд дослідів, які підтвердили під опис Альцгеймера ще 15 випадків. "Старечий розлад розуму і пам'яті викликаний патологічними змінами нейронів головного мозку", вже деякі з учених називали патологію "хворобою Альцгеймера".
Нагадаємо, деменція - набуте недоумство. Характерно проявом склерозу, втратою соціальних і продуктивних навичок. Крім цього змінюється емоційно-вольова сфера людини. Спектр емоцій звужується до радості і агресії, що в подальшому може викликати емоційну тупість, повну апатію, привести до повної втрати життєздатності людини.
Хвороба Альцгеймера, як ще її називають стареча деменція викликана руйнуванням нейронів, має свою власну продуктивну симптоматику, при правильному лікуванні може призупинитися. Але невиліковна. Є безліч чинників, які пов'язані з даною хворобою - в тому числі і залежність від психоактивних препаратів пов'язаних з впливом на структуру нейрона.
Варто зазначити, що протягом всього двадцятого століття, хвороба Альцгеймера переписувалася по симптоматиці, і до появи нейробіології, і сучасних технологій, точну причину виникнення і розвитку хвороби встановити не вдавалося. Так, як патологічні зміни в нейронах кори головного мозку це вже наслідок початкових пошкоджень пов'язаних з віковою зміною.
Надалі діагноз "Хвороба Альцгеймера" стали застосовувати до всіх видів сенильної деменції незалежно від віку. Хоча деякі лікарі і донині ставлять людям старше 65 років діагноз "сенильна / персенільа деменція типу Альцгеймера". Так хвороба Альцгеймера міцно увійшла в медичну номенклатуру.
Як повідомляв портал "Знай.uа", ви б не хотіли потрапити в руки середньовічного лікаря. Мабуть, у багатьох випадках було легше померти, ніж лягати під ніж до лікарів-самоучок. Не дарма тривалість життя не перевищувала 40 років.
Також "Знай.uа" писав, вчені дізналися, хто в зоні ризику захворювання Альцгеймера.
