Цього разу колишній «регіонал», «трудоукраїнець», а тепер «новоукраїнець» підписав меморандум про співпрацю з партією «Відродження».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВласне, меморандум між двома партіями без рейтингу - «Відродження» та коновалюковської «Нової України» міг би зацікавити хіба що анатомів і дружин членів зазначених партій. «Відродження» - це такий конгломерат з екс-регіоналів і просто спрацьованих хлопців у Верховній Раді, яким нікуди прибитися в сучасних реаліях, а ось втрачати все нажите раніше, дуже не хочеться. Один тільки побіжний погляд на «Відродження» дає багату поживу для роздумів. Тут і Євген Геллер, тричі обирався за партійними списками Партії регіонів, і особисто роздавав «преміальні» депутатам фракції. Вдале перевзування і фінансова угода з «тим самим Беней», дозволили Геллеру через масові фальсифікації на 50-му окрузі в Донецькій області заскочити знову в парламент, інша справа, що повторно такий трюк може не вийти.
Рейтинг - нуль
У цій же компанії мешкає і один з «співзасновників» закарпатської контрабанди Михайло Ланьо, який влаштував в липні 2015 року в Мукачевому повноцінну бойову розбірку з трупами і палаючими автомобілями. Тут же не потребує якоїсь особливої реклами Віталій Хомутинник, який після відсторонення від управління ДФС свого протеже Романа Насирова, дещо втратив позиції, але як і раніше залишається однією з ключових фігур «тіньової України». Нарешті, саме у «Відродженні» знайшов притулок тендерний схемовик Антон Яценко.
Загалом, хлопці колоритні, з багатим бекграундом, поки ще відчутною ресурсною базою, ось тільки в електоральному плані абсолютно безликі. Про це ж свідчать і останні соціологічні опитування від групи «Рейтинг», проведені в кінці травня. У разі дострокових парламентських виборів, до Верховної Ради має шанси пройти досить строката компанія з восьми політичних партій. «Відродження» серед цієї вісімки не просто немає, але і сам рейтинг партії в 1,4% свідчить про повну безперспективність цієї контори.
З іншого боку, якщо у «Відродження» рейтинг на рівні соціологічної похибки, то партія з пафосною назвою Всеукраїнське об'єднання «Нова Україна», яку і представляє Валерій Коновалюк, взагалі ні в які соціологічні опитування не потрапляє. По суті, і партії як такої у Коновалюка теж немає. Згідно з даними Департаменту державної реєстрації та нотаріату, партія у Коновалюка з'явилася 21 жовтня 2015 року. Але куди примітніше інша інформація - це адреса «центрального офісу» партії.
ВО «Нова Україна» зареєстрована за адресою вулиця Михайла Грушевського, будинок 16, оф. 7. Це самий центр столиці, навпроти знаходиться Верховна Рада. Інша справа, що розміщуватися за цією адресою офіс цілої партії за визначенням не зміг би. До подій на Майдані за цією ж адресою знаходилася приймальня Коновалюка, яка більше нагадувала розкішний двох'ярусний віп-кабінет з каміном, дорогими шкіряними меблями, солідним баром і симпатичними помічницями народного обранця. Прохачі з вулиці там точно не бували, зате Коновалюк - тоді ще один із заступників Партії регіонів - любив туди заводити представників міжнародних делегацій, різного рівня комерсантів, а також будь-яких «рішал». Шикарна обстановка плюс розташування прийомної часто справляли на відвідувачів ефект. Взагалі, Валерій Ілліч і понти - це майже одне і теж.
Але повернемося до партії Коновалюка, точніше, до її відсутності. Вперше про ВО «Нова Україна» синхронно ряд інтернет-ЗМІ «заговорили» 17-19 травня 2014 року, коли був проведений «установчий з'їзд партії». Абсолютно всі видання, що опублікували цю надзвичайно цікаву для читачів новину, вийшли практично з однаковими заголовками і ідентичним змістом. «17 травня в Києві відбувся установчий з'їзд« Всеукраїнського об'єднання «Нова Україна». Більше чотирьохсот делегатів з різних регіонів країни одноголосно прийняли рішення про створення нової політичної партії - «Нова Україна». Ось під таку кальку і вийшло це повідомлення у ряді досить популярних видань. Хто саме це опублікував - легко знайти в інтернеті, але на мові журналістів це називається джинсою.
Фотозвіту з «установчого з'їзду» у відкритому доступі знайти також неможливо. Відповідно, ніяких підтверджень, що на заході було саме 400 осіб, а не, скажімо, 30 або 50, отримати теж неможливо. На деяких сайтах можна знайти ось цю фотографію.
Усміхнений Валерій Коновалюк в оточенні охайно одягненою молоді. У молодняка в руках однотипні таблички: «Луганськ за Нову Україну» (російською), «Львів за Нову Україну». І все. Ні хто був у президії, ні хто виступав, взагалі, ніяких імен, крім тоді ще кандидата в президенти Валерія Коновалюка, ніде не значиться. Власне, це і не може значитися, тому що ніякого «установчого з'їзду» і не було. Була така ось постановка для фотозвіту та інформаційних заміток у ЗМІ. За гроші, зрозуміло.
Через два роки жодної нової інформації про ВО «Нова Україна» так і не з'явилося. Більш того, у партії досі немає навіть свого сайту. Хоча створення якогось нехитрого сайту - справа не хитра. І точно не витратна. Принаймні, створити простий партійний сайт-візитку буде коштувати в кілька разів дешевше, ніж місячна оренда офісу по Грушевського, 16. Але сайту все одно немає, тому що Коновалюку показувати нема чого.
Новий проект
І ось зараз знову ряд інтернет-видань розігнали «важливу новину» - неіснуюча партія Коновалюка підписала якусь там угоду з безрейтинговим, але грошовим «Відродженням». Коновалюк марнославний? Дуже. Але ще більше він жадібний і ніколи не буде платити за розміщення новин тільки щоб про нього згадали. Саме цей рух тіла говорить, що Коновалюка починають політично реанімувати. На тлі зовсім безликих Хомутинника, Ланьо або Геллера, Коновалюк вже виглядає Цицероном. І хоча самостійно якихось глибоких смислів Коновалюк як і раніше не здатний з себе видавлювати, але, принаймні, по формі, він робить це більш привабливо, ніж набір бариг з «Відродження».
Втім, Коновалюк плюс «Відродження» - все одно ще виходить нуль. Разом вони нікуди не проходять. На даному етапі відбулося просто арифметичне «збільшення» ваги двох нулів для ЗМІ та побутового споживача. Відбувається нагадування, що ось був такий Коновалюк і він навіть зараз чогось там хімічити. Більш того, дохімічився до того, що з ним готова співпрацювати ціла парламентська група. Таким чином, відбулося ЗМІ-роздування персони Коновалюка.
Але найцікавіше відбуватиметься на наступних етапах. Коновалюка і «його команду», яка тепер складається з депутатів «Відродження», будуть штовхати в більш рейтинговий проект - Опозиційний блок. Саме там Сергій Льовочкін готує маленьку революцію, пов'язану з можливим розривом з Ринатом Ахметовим. І проблема Льовочкіна - затягнути в оновлений проект відомих і одночасно повністю контрольованих персонажів. Коновалюк під цей опис підходить. І цілком можливо, йому навіть дадуть «покермувати» в рамках дозволеного, новим проектом Льовочкіна. Це якщо курс буде взятий на проросійський електорат. Якщо ж буде обраний курс на союз з Юлією Тимошенко, тоді можливо новий різновид Опозиційного блоку довірять очолити Юрію Мірошниченку. На нього, як раз, і зареєстрована готова партія - «Партія розвитку України». Але яким курсом піде оновлений різновид Опозиційного блоку, вирішувати вже буде його співвласник Льовочкін, а не Мірошниченко або Коновалюк.
