Вчені вважають, що ми дивимося на Сатурн в особливий час в історії Сонячної системи. Знамениті кільця планети дуже молоді - вони утворилися не більше 100 млн років тому, коли динозаври все ще ходили по Землі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЦю інформацію повідомляє BBC.
Вчені, проаналізувавши фінальні вимірювання, які були отримані американським зондом Cassini, зрозуміли дивовижну річ. Зонд відправив свої останні показники перед тим, як згорів в атмосфері газового гіганта в 2017 році.
Лучіано Айесс з римського університету Сапієнца розповів наступне:
"Попередні оцінки віку кілець Сатурна вимагали ретельного моделювання і були набагато більш невизначеними. Але ми тепер маємо прямі вимірювання, які дозволяють нам дуже добре обмежити їхній вік".
Протягом тривалого часу вчені сперечалися про кільця Сатурна. Деякі експерти вважають, що ці розкішні петлі крижаних часток, швидше за все, утворилися разом з самою планетою, приблизно 4,5 млрд років тому. Інші припускали, що це недавній феномен - можливо, уламки Місяця чи комети, яка зіткнулася з планетою.
Американо-європейська місія "Кассіні" свої останні місяці у газового гіганта повинна була вирішити цей спір.
Останні дні супутник постійно літав через проміжок між кільцями Сатурна і верхівками хмар, що оточили планету. Ці маневри зробили можливими безпрецедентні гравітаційні вимірювання. По суті, Кассіні виміряв вагу кілець і виявив, що їхня маса виявилася в 20 разів меншою, ніж думали раніше: приблизно 15 400 000 000 000 000 тонн, або близько дві п'яті від маси Мімаса - супутника Сатурна, який виглядає, як зброя "Зірки смерті" з фільму "Зоряні війни". Точна інформація про масу стала ключовим елементом у грі, яку намагалися розгадати вчені.
Завдяки іншим вимірам Кассіні вони вже знали частку пилу в кільцях і швидкість, з якою вона росла. А інформація про остаточну масу кілець дозволила визначити їхій вік. Команда професора Айесса говорить, що вона може варіюватися від 10 до 100 млн років, але не старше. З точки зору повного віку Сонячної системи, можна сказати, що це "вчора".
Ці підрахунки збігаються з даними іншої групи вчених, які минулого місяця досліджували, наскільки швидко частинки кільця падають на Сатурн - кожні півгодини і розміром, який описали як еквівалент басейну для олімпійських змагань.
Підсумувавши всі фактори, доктор Тому Сталлард з Лейчестерского університету у Великобританії розповів, що кільця повинні зникнути через "максимум 100 млн років".
"Кільця, які ми бачимо сьогодні, насправді не виглядають настільки вражаючими у порівнянні з тим, як вони виглядали 50-100 млн років тому. Тоді вони були ще більшими і навіть яскравішими. Отже, незалежно від того, через що вони утворилися, ви були б вражені цим видовищем, якщо б були астрономом 100 млн років тому".
Дослідження Кассіні не можуть пролити світло на природу події, що породила кільця, але за своїми масштабами це повинен був бути справжній катаклізм.
За словами доктора Сталларда, геологія супутників навколо Сатурна може містити підказки. Адже після того, як на Землі пробурили свердловини в породі і льодовиках для отримання кернів, - виявили уламки древніх метеоритних і кометних ударів. Можливо, так само супутники Сатурна могли б зафіксувати докази своєї появи в їх більш глибоких шарах.
Нагадаємо, планету-вбивцю Нібіру можна побачити неозброєним оком.
Як повідомляв "Знай.uа", до Землі мчить небезпечний об'єкт.
Також "Знай.uа" писав, що вже неозброєним оком видно, що наближається до Землі.
